Головна » 2020 » Червень » 20 » Поетична сторінка до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.
20:25
Поетична сторінка до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.
Коли в людині є народ,
тоді вона уже людина.
Ліна Костенко
22 червня 1941 року був вихідним днем для більшості українців, які планували відпочити. Але опівдні по радіо було передано урядову заяву про початок війни з Німеччиною. Всі застигли в тиші…Вибухнула війна і прийшли тривоги, нестерпні думки, розгубленість…
Та незважаючи на страхіття, які довелося пережити нашому народові, вінвистояв і переміг.
Колише вітер маки степові
А ти лежиш скривавлений в траві.
Життя стікає крапельками крові,
І в двадцять посивілі скроні.
Хитають степ нескошені жита.
Співає жайвір, і літа, літа…
Десь глибоко, на дні самого неба…
Тані, ще рано, не хочеш і не треба…
Нещадно сонце тіло припіка.
Тяжкі повіки, їх піднять несила.
Ти будеш жити, бо матінка просила,
Ти жити будеш, доля вже така.
То спиш, то мариш, ось сільський ставок.
Хлюпоче хвиля, … а тобі б ковток…
Підходить мама з глечиком води –
Попий рідненький, та іди, іди…
На лікоть сперся, потихеньку встав…
Шептали маки: - Мамо, … став…
І ти пішов, і де взялася сила…
Я буду жити – бо матінка просила…
Олена Олександренко
До слова, авторка цих рядків мешкає у нашому місті й працює поряд з нами - в навчально-виховному комплексі "Знам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-гімназія", чим ми дуже пишаємося.