Інформація для батьків
Кошти отримані з інших джерел, не заборонених чинним законодавством
за І півріччя 2018 року :
Кошти отримані від плати за оренду майна бюджетних установ – 5558,85 грн.
Кошти отримані від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого) – 150,00 грн.
Директор О. Подвиженко
Кошти отримані з інших джерел, не заборонених чинним законодавством
за І квартал 2018 року :
Кошти, отримані від плати за оренду майна бюджетних установ – 2701,53 грн.
Кошти, отримані від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого) – 150,00 грн.
Директор О. Подвиженко
Інформація щодо використання благодійних внесків
за період з 01.09.2017р. по 21.11.2017 р.
|
№ п/п |
Товар (послуга) |
Кількість |
Вартість( грн.) |
|
1. |
Лампи |
4 |
300 |
|
2. |
Ремонт принтера (каб. виховної роботи) |
1 |
450 |
|
3. |
Придбання книг у бібліотеку |
9 |
195 |
|
4. |
Господарські рукавички |
5 пар |
25 |
|
5. |
Заправка картриджа |
5 |
450 |
|
6. |
Миючі засоби |
8 |
112 |
|
7. |
Вазон |
1 |
80 |
|
8. |
Папір |
2 п. |
180 |
|
9. |
Обручі |
6 |
203 |
|
|
Всього: |
|
1995 |
Кір в Україні:
симптоми небезпечної хвороби
та його профілактика
Кір – інфекційна хвороба, що вражає як дітей, так і дорослих, які не мають імунітету проти цього захворювання. Кір зафіксували у кількох регіонах України, зокрема, в Одеській, Львівській області та Києві.
Кір – небезпечне вірусне захворювання. Саме ця інфекція є однією із основних причин дитячої смертності у світі.
Як можна заразитись кором
Вірус дуже швидко поширюється – він передається при розмові, кашлі, чханні чи будь-якому тісному контакті з хворим. Як тільки у людини з’являються перші ознаки вірусу – вона вже поширює інфекцію. Інкубаційний період триває від 7 до 17 днів.
При цьому інфекція дуже швидко поширюється, тож з потоком повітря вірус може навіть поширитись у сусідні приміщення, наприклад через вікна, вентиляцію тощо.
Симптоми у дітей і дорослих
Найчастіше кором хворіють діти та підлітки, однак, якщо щеплення не було, то заразитись може і дорослий.
Перші тривожні ознаки небезпечного вірусу – людина стає млявою, у неї порушується сон, знижується апетит. Пізніше з’являється нежить та кашель, а також підвищується температура.
Однак, вже через кілька днів температура знижується, а от кашель та нежить не проходять, а навпаки посилюються. В цей період в людини стають чутливими очі, важко дивитись на світло, інколи доходить до запалення ока (кон’юнктивіт). Часто ці симптоми можна сплутати зі звичайною застудою чи грипом. При цьому на внутрішній стороні щік, а іноді й губ, вже з’являються дрібненькі цятки. Це вже одна із основних ознак, що в хворого таки кір.
Вже на 4-5 день після перших симптомів температура знову підвищується до 39-40 градусів, а на шкірі з’являється дуже помітний висип червоних цяток. У цей момент посилюється нежить, набрякають повіки та все обличчя.
До симптомів може додатись ще й пронос. Також може посилитись головний біль, інколи хворі навіть непритомніють.
Якщо хвороба проходить без ускладнень, то вже до тижня часу хворому має стати краще. Тоді у людини нормалізується температура, проходять кашель та нежить, а верхній шар шкіри, на якій був висип, починає відлущуватись.
Ускладнення
Цей вірус небезпечний ще й ти тим, що ускладнення після хвороби можуть бути не безпечнішими за саму недугу. Інфекція сильно понижує імунітет, і організм стає чутливим до будь-якої бактеріальної інфекції.
Ускладнення можуть торкнутись і дихальної системи — це пневмонія, бронхіт. Також часто після перенесення вірусу може виникнути запалення середнього вуха, часто це трапляється у маленьких дітей.
Кір наносить відбиток і на нервову систему, в деяких випадків може призвести до енцефаліту (запалення головного мозку).
Профілактика
Як переконують медики, найбільш дієвим захистом від кору є вакцинація. Її колять дитині у 12 місяців та 6 років.
“У країнах, де вакцинація від кору охоплює більшість населення, люди перестають хворіти на кір. І неприйнятною є ситуація, коли в час доказової медицини, лікарі чи інший медичний персонал відмовляє молодих батьків від щеплення дітей. Вважаю, що це своєрідний медичний злочин”, – заявила заступник Міністра охорони здоров’я Оксана Сивак. Вона також запевнила, що вакцина проти кору “безпечна, надійна та ефективна”. Адже цю вакцину використовують не лише в Україні, але і в багатьох інших європейських країнах.
На допомогу батькам, які виховують дітей з особливими освітніми потребами Демократичні зміни у суспільному житті країни зумовили нове бачення, розуміння та переоцінку багатьох сталих положень. На сучасному етапі однією з альтернативних форм здобуття освіти дітьми з особливостями психофізичного розвитку стало інклюзивне навчання. Інклюзивне навчання, передусім, передбачає перебування дитини з особливими потребами в масовому загальноосвітньому дошкільному чи шкільному закладі, оволодіння нею знаннями, вміннями та навичками в ті ж самі терміни, що і здоровою дитиною. Сама ідея інклюзії базується на тому, що життя і побут людей з обмеженими можливостями мають бути найбільш наближені до умов і стилю життя суспільства, в якому вони перебувають. Стосовно дітей з обмеженими психофізичними можливостями це означає, що дитина з особливими потребами має право задовольняти свої потреби так як і всі інші члени суспільства. Заступник директора з НВР Грузін В.В., вчителі початкових класів постійно надають консультації батькам, діти яких знаходяться на інклюзивній та індивідуальній формі навчання стосовно виховання та навчання дітей.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПОРАДИ
Якщо Ви вирішили поїхати на заробітки за кордон, подбайте про свою дитину:
1. Прийміть рішення про від'їзд разом з дитиною. Це допоможе дитині зрозуміти, що ви їдете через необхідність та заради її майбутнього.
2. Підготуйте дитину психологічно до Вашого від'їзду. Дитині може здаватися, що Ви кидаєте її. Розкажіть, чому Ви їдете.
3. Поінформуйте заздалегідь близьких родичів про від'їзд та термін Вашої відсутності. Це дасть Вам можливість ретельно спланувати, хто доглядатиме дитину під час Вашої відсутності.
- Підготуйте та залиште детальну інформацію про місце свого перебування та Ваш контактний телефон. Це дасть можливість Вашій дитині або людям, які опікуватимуться нею, терміново зв'язатися з Вами.
- Повідомте вчителя (якщо дитина ходить до школи) про Вашу тимчасову відсутність. Вчитель приділятиме увагу Вашій дитині, зможе запобігти погіршенню навчання, порекомендувати дитині у випадку необхідності консультацію психолога.
6. Потурбуйтеся про наявність у дитини телефонів, куди вона зможе звернутися у випадку виникнення проблем. Серед таких телефонів повинні бути контакти дорослого, якому Ви довіряєте, вчителя, служби у справах неповнолітніх.
Ні виховній агресії в сім'ї!
Виховуючи дитину, ми частіше використовуємо метод «агресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії з величезним негативним зарядом. Ми зриваємося на дитині, не розуміючи, що цим «заряджаємо» її. А вона, не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки — дитина хворіє (від легких колік до серйозних психозів).
Своєю нищівною словесною агресією батьки зазвичай намагаються наївно припинити імпульсивну агресію дитини, не замислюючись над тим, що дитина, коли стане дорослою, апробує такий урок на батьках.
Ще один вид виховної агресії — тілесна: биття, ляпаси.
Будь-яка дія бере реванш протидією. Ляпас колись може відгукнутися насильством, а биття — злочином.
Вихована такими методами дитина дзеркально спрямує потік агресії на своїх дітей. Вона не забуде гніт батьківських емоцій і, сама стане пригнічувати.
Своїми методами виховання ми позбавляємо дитину права на виявлення негативних емоцій, хоча самі їх провокуємо.
Дуже важливо, щоб ми використовували симпатію та усмішку, підтримку, співчуття та навіювали доброту, бо всі негативні емоційні вияви позначаються на психічному стані дитини. Змініть тактику виховних впливів і полюбіть її, свою дитину. Якою б вона не була. Адже обов'язок батьків — зробити свою дитину щасливою. Тільки батькам під силу прокласти правильний шлях взаємин. Виявіть розуміння й любов, і дитина відплатить вам тим самим — любов'ю та розумінням!
По-справжньому любіть дитину: жалійте її,
втішайте, підтримуйте, допомагайте, довіряйте
Дитина, якій усе дозволено, теж нещаслива. В необмеженому просторі вседозволеності, де немає орієнтирів, дитині незатишно, а головне, вона втрачає відчуття, що є щось, чого не можна. Передавайте дитині такий досвід взаємовідносин, як компроміс.
Ніколи не порівнюйте своїх дітей між собою або з іншими дітьми типу: «І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...» Це ознака нелюбові до того, з ким порівнюєте.
Дитина повинна відчувати, що Ви сердитесь не тому, що вона погана, а тому, що вона, така гарна і розумна, приголомшила Вас своїм негарним вчинком.
Помірна похвала й подяка нестандартними словами сприяють формуванню в дитини впевненості в собі й прагненню до успіху. Знаходьте найменшу можливість підкреслити в дитині її позитивні риси, нові досягнення, просування вперед. Не використовуйте стандартне «молодець!» Краще, якщо Ви скажете: «Ти мені дуже допоміг!», «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!» Назвіть на знак подяки дитину ласкавим ім'ям.
Підтримуйте інтерес вашої дитини через її самовираження, прагнення щось зробити самостійно. Не акцентуйте увагу на невдачі типу: «Поклади на місце! Пам'ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...» Краще виразіть надію на вдачу, разом аналізуйте причини неуспіху: «Я подумала, а що, як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше...».
Перед відходом дитини до школи, а якщо нема можливості, то ще ввечері, погладьте її зі спини за плечики й скажіть спокійно кілька слів впевненості: «Не хвилюйся в школі, ми віримо, що ти нас не підведеш. Ми любимо тебе». Тактильний контакт дуже важливий.
Уранці не вмикайте яскраве світло, не розмовляйте голосно й дуже емоційно. Увечері, перед сном, бажано аутотренінг із позитивною настановою.
Привчайте дитину до режиму дня, сну й відпочинку і зробите добре не тільки для неї. а й для себе.
Нехай в дитини буде її особистий куточок, столик, ватман, де вона зможе демонструвати свої творчі роботи, поробки, і буде впевнена, що все це при першій ліпшій нагоді не буде викинуте на смітник.
Підростаючи, дитина поступово сама, коли буде готова, відмовиться від цього, на наш погляд, непотрібу. Ваша маленька людина не ваша особиста власність, і теж має право на свій особистий недоторканний психологічний простір, як ви на косметику, гребінець, капці.
Навчіть дитину прибирати за собою, але не робіть те, що дитина в змозі зробити сама. Хай буде правилом для Вас принцип педагогіки М. Монтессоррі, своєрідний заклик дитини: «Допоможи мені зробити це самому!» І нехай з вами буде завжди поруч духовність, бо все матеріальне - тимчасове й тлінне. Вічні цінності неминущі, вони допоможуть виховати вам гарного сина, гарну дочку. Ніхто батьками не народився. Маєте право на помилку і ви, і ваша дитина. Але з висоти вашого досвіду треба розуміти, що не всі помилки можна виправити, не кожне слово дитина забуде, не кожна настанова, згарячу сказана, буде корисною.
