Марія Пригара - дитяча письменниця, народилася 20 лютого 1908 року у родині службовця. Невдовзі родина переїхала до Криворіжжя, за деякий час - у Київ, а потім — у Білу Церкву. У 1924 році оселилися в Одесі. Там майбутня письменниця навчалася в Інституті народної освіти. Перший вірш надруковано в одеській газеті у 1928 році. Твори для дітей вийшли 1929 року. Це - «Весна на селі» та «Дитячий садок». Десятки книжок Марії Пригари виховували в кількох поколіннях українських дітей любов до Батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні поезії «Ми любим сонце і весну», і «Місто чудес», і особливо такі історичні казки й повісті, як «Козак Голота» (1966), «Михайлик — джура козацький» . Плідно працювала Марія Пригара і у царині художнього перекладу. Її перу належать українські переклади роману «Фараон» Б. Пруса. У 1979 р. за «Вибрані твори. В 2-х томах» Марія Пригара була удостоєна літературної премії імені Лесі Українки.
Пішла з життя Марія Аркадіївна 8 вересня 1983 року. На київському будинку, що на вулиці Михайла Коцюбинського, на знак вшанування її пам'яті встановлено меморіальну дошку.
Вшановуючи 115-річчя від дня народження Марії Пригари, здобувачі освіти 5-х класів переглянули презентацію про життя і творчість письменниці, прослухали уривки з історичної повісті "Михайлик - джура козацький". Діти дізналися, що в серії книг для дітей "Козаченьки" є твори про молодих українців, які боролися за волю нашої держави. Всі учні закладу мали змогу ознайомились з інформаційним фліпчартом "Українська поетеса, перекладачка, лауреатка премії ім. Лесі Українки (1979)", який підготували бібліотекарі.